імпеданс
ІМПЕДА́НС, у, ч.
1. фіз. Повний опір електричного кола змінному струму, зумовлений омічним, індуктивним та ємнісним опором кола.
Імпеданс п'єзоелемента може змінюватися на декілька порядків (з наук.-техн. літ.);
Імпеданс на низьких частотах більший, ніж на високих (з навч. літ.).
2. муз. У вокальній педагогіці – головний критерій ефективності співацької техніки.
До акустичних механізмів утворення голосу належать висота звуку, сила звуку, чистота інтонації, висока співацька форманта, вібрато, імпеданс тощо (з наук. літ.);
Вокальна техніка з сильним імпедансом забезпечує найкращі умови для співу, невтомлюваність і витривалість голосового апарату (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)