Словник української мови у 20 томах

імпліцитний

ІМПЛІЦИ́ТНИЙ, а, е, книжн.

Який мається на увазі; неявний; протилежне експліцитний.

Наявність двох видів інформації в тексті – явної, фактичної, і прихованої, імпліцитної, – свідчить про двомірність структури тексту, в якій суттєву роль відіграють імплікативні зв'язки (з наук. літ.);

Під імпліцитною розуміють насамперед імплікацію як умовне висловлювання (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. імпліцитний — імпліци́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. імпліцитний — -а, -е. Який мається на увазі, невиражений.  Великий тлумачний словник сучасної мови