Словник української мови у 20 томах

імунодефіцитний

ІМУНОДЕФІЦИ́ТНИЙ, а, е, вет., мед.

Стос. до імунодефіциту.

Виявлено розвиток синдрому метаболічної інтоксикації, розладів мікрогемодинаміки та формування імунодефіцитного стану (з наук. літ.);

Імунодефіцитні захворювання.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. імунодефіцитний — імунодефіци́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. імунодефіцитний — -а, -е. Прикм. до імунодефіцит. Імунодефіцитні захворювання — захворювання, зумовлені вродженим або набутим дефектом імунної системи.  Великий тлумачний словник сучасної мови