Словник української мови у 20 томах

імуномодулювальний

ІМУНОМОДУЛЮВА́ЛЬНИЙ, а, е, біол., вет., мед.

Стос. до модулювання імунітету.

Імуномодулювальну здатність вітамінних препаратів із селеном у хворих на хронічний гастрит і виразкову хворобу в поєднанні з неспецифічним реактивним гепатитом досліджено в клінічних умовах (з наук. літ.);

Імуномодулювальну та гепатопротекторну здатність неоселену у хворих на кишкові розлади із супровідним ураженням печінки легко діагностувати за спеціальною методикою (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)