імуномодулятор
ІМУНОМОДУЛЯ́ТОР, а, ч., біол., вет., мед.
Засіб, що має різноспрямовану дію на імунну систему залежно від її початкового стану, у терапевтичних дозах відновлює нормальне функціонування імунної системи.
Терапія хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу повинна передбачати включення до програми комплексного лікування противірусних імуномодуляторів (з наук.-попул. літ.);
Приблизно через півгодини до моєї каюти ввійшли двоє озброєних десантників і передовсім вкололи мені дозу імуномодулятора – стандартна процедура при висадці на іншу планету зі своїм комплексом хвороботворних вірусів, бактерій та мікробів, до яких мій організм ще не був пристосований (О. Авраменко, В. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)