іновір'я

ІНОВІ́Р'Я, я, с.

Те саме, що інові́рство.

Таврійські секти світські автори розглядали в контексті загальної історії іновір'я (з наук. літ.);

Новообраний гетьман повинен був насамперед піклуватися, щоб жодне інше іновір'я у вітчизні його не було впроваджено (з наук.-попул. літ.);

У козацькому середовищі ніколи не було розкольників, заборонялися пропаганда чи сповідування іновір'я (з навч. літ.).