іновірство
ІНОВІ́РСТВО, а, с.
Учення й обряди іновірців.
Іновірство не заважало чоловікові бути порядним сім'янином і добре ставитися до службового обов'язку (з публіц. літ.);
Іновірство ніколи не було поширене в цих гірських краях (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)