іновірський

ІНОВІ́РСЬКИЙ, а, е.

Стос. до іновірців, належний їм.

Україна поставала європейським форпостом проти різнобічних іновірських навал (із журн.);

Іновірська церква.

Значення в інших словниках

1. іновірський — інові́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. іновірський — -а, -е. Стос. до іновірства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. іновірський — Інові́рський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)