іновірський — Орфографічний словник української мови

іновірський — ІНОВІ́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до іновірців, належний їм. Україна поставала європейським форпостом проти різнобічних іновірських навал (із журн.); Іновірська церква. Словник української мови у 20 томах
іновірський — -а, -е. Стос. до іновірства. Великий тлумачний словник сучасної мови
іновірський — Інові́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)