іновірство — Орфографічний словник української мови

іновірство — ІНОВІ́РСТВО, а, с. Учення й обряди іновірців. Іновірство не заважало чоловікові бути порядним сім'янином і добре ставитися до службового обов'язку (з публіц. літ.); Іновірство ніколи не було поширене в цих гірських краях (з газ.). Словник української мови у 20 томах
іновірство — -а, с. Інша, у порівнянні з чиєюсь, віра, релігія; належність до іншого віросповідання. Великий тлумачний словник сучасної мови