іновірство

інові́рство

-а, с.

Інша, у порівнянні з чиєюсь, віра, релігія; належність до іншого віросповідання.

Значення в інших словниках

1. іновірство — ІНОВІ́РСТВО, а, с. Учення й обряди іновірців. Іновірство не заважало чоловікові бути порядним сім'янином і добре ставитися до службового обов'язку (з публіц. літ.); Іновірство ніколи не було поширене в цих гірських краях (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
2. іновірство — інові́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови