інокульований
ІНОКУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, біол.
Дієпр. пас. до інокулюва́ти.
Симбіотичні властивості, фотосинтез та продуктивність рослин гороху, інокульованих стійкими до мінерального азоту клонами бульбочкових бактерій, виявляються за два-три тижні до їхнього цвітіння (з наук. літ.);
Опромінення виявлено в огірків, інокульованих спеціальним розчином зі значною домішкою азоту (з наук.-попул. літ.);
Личинки інфікували годуванням інокульованими листочками картоплі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)