інтерфейс
ІНТЕРФЕ́ЙС, у, ч., інформ.
Сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи та (або) програми, а також їхню взаємодію з людиною.
Доступ до окремих видань здійснюється через спеціальний інтерфейс, основним елементом якого є підсистема електронного каталогу (з наук. літ.);
Інтерфейси є основою взаємодії сучасних інформаційних систем (з наук.-попул. літ.);
Завдання інтерфейсу – бути засобом спілкування однієї системи з іншою (з навч. літ.);
Інтерфейс .. керування цілком сумісний з лазерними гарматами. Вся процедура встановлення й відладки відбере лише кілька годин (О. Авраменко, В. Авраменко).
△ (1) Інтерфе́йс кори́стувача́, інформ. – сукупність засобів для обробки та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача.
У графічних системах інтерфейс користувача реалізується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їхнім розташуванням, сортуванням елементів вікон (з навч. літ.);
(2) Програ́мний інтерфе́йс, інформ. – спосіб спілкування користувача з програмним пристроєм або прикладними програмами; спосіб обміну інформацією між програмами.
Програмні інтерфейси, призначені для одного або багатьох користувачів, використовуються для вирішення одного або кількох завдань (з наук. літ.);
Програмний інтерфейс визначає функціональність та зручність обміну інформацією між програмами через оптимальні параметри таких програм (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)