інтерфейс

інтерфе́йс

-у, ч.

1》 Спільна межа двох об'єктів, взаємодія через яку цілком визначена.

2》 Межа між двома функціональними пристроями, що визначається своїми функціональними характеристиками, загальними механічними характеристиками сполучення, характеристиками сигналів обміну та ін.

3》 Зв'язок між будь-якими двома функціонуючими одиницями, включаючи організми.

4》 спец. Сукупність засобів, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи та програм, а також їх взаємодію з людиною.

Інтелектуальний інтерфейс — сукупність програмних та апаратних засобів взаємодії користувача з ЕОМ.

Інтерфейс користувача — комплекс програмних і апаратних засобів, що забезпечують взаємодію користувача з системою.

Програмний інтерфейс — інтерфейс між програмами.

Значення в інших словниках

1. інтерфейс — [інтеирфейс] -су, м. (на) -с'і  Орфоепічний словник української мови
2. інтерфейс — рос. интерфейс (англ. interface — стик, ділянка контакту) -1. Сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію приладів цифрової обчислювальної системи і (або) програм.  Eкономічна енциклопедія
3. інтерфейс — ІНТЕРФЕ́ЙС, у, ч., інформ. Сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи та (або) програми, а також їхню взаємодію з людиною.  Словник української мови у 20 томах
4. інтерфейс — інтерфе́йс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
5. інтерфейс — А, ч. Обличчя. Інтерфейс почисть.  Словник сучасного українського сленгу
6. інтерфейс — Елемент комп'ютера чи програма для взаємодії 2 пристроїв або 2 програм; також частина програми, відповідальна за взаємодію з користувачем (і. користувача).  Універсальний словник-енциклопедія