інтерфейс —
[інтеирфейс] -су, м. (на) -с'і
Орфоепічний словник української мови
інтерфейс —
рос. интерфейс (англ. interface — стик, ділянка контакту) -1. Сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію приладів цифрової обчислювальної системи і (або) програм.
Eкономічна енциклопедія
інтерфейс —
ІНТЕРФЕ́ЙС, у, ч., інформ. Сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи та (або) програми, а також їхню взаємодію з людиною.
Словник української мови у 20 томах
інтерфейс —
інтерфе́йс іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
інтерфейс —
-у, ч. 1》 Спільна межа двох об'єктів, взаємодія через яку цілком визначена. 2》 Межа між двома функціональними пристроями, що визначається своїми функціональними характеристиками, загальними механічними характеристиками сполучення...
Великий тлумачний словник сучасної мови
інтерфейс —
Елемент комп'ютера чи програма для взаємодії 2 пристроїв або 2 програм; також частина програми, відповідальна за взаємодію з користувачем (і. користувача).
Універсальний словник-енциклопедія