інтерфікс

ІНТЕРФІ́КС, а, ч., лінгв.

Частина слова, що з'єднує корені або корінь із суфіксом.

У вітчизняній мовознавчій літературі, крім терміна “інтерфікс”, ще використовують поняття “сполучний голосний”. Така назва зумовлена тим, що інтерфікс за виконуваною функцією сполучає, з'єднує частини слова (з наук.-попул. літ.).