інтерцептор
ІНТЕРЦЕ́ПТОР, а, ч., ав.
Рухома пластинка на крилі літака, що є засобом для поліпшення його керованості.
Симетричне задіяння інтерцепторів на обох крилах зумовлює різке зменшення підйомної сили та гальмування літака (з наук. літ.);
У деяких літаків інтерцептори можуть бути головним органом управління за нахилом літака (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)