істиннісний
І́СТИННІСНИЙ, а, е, спец.
Стос. до істинності, пов'язаний з нею.
Адвербіальні предикативи “правильно” – “неправильно” виконують функцію істиннісних оцінок, що констатують, відповідають чи не відповідають дії суб'єкта загальному правилу, виконання якого забезпечує досягнення мети (з наук. літ.);
Класична логіка висловлювань оперує лише двома істиннісними значеннями: “істина” і “хиба” (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)