історицизм
ІСТОРИЦИ́ЗМ, у, ч., книжн.
Принцип підходу до дійсності як до такої, що розвивається в часі.
До прихильників історицизму Поппер зараховував ряд мислителів від Геракліта, Арістотеля і Платона до Гегеля, Маркса і безпосередніх творців тоталітарних ідеологій XX ст. (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)