італізований

ІТАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до італізува́ти.

Вони [Філіп із герцогом] розмовляли тією своєрідною італізованою латиною, що в ті часи ще мала широкий вжиток у середовищі римської аристократії і в міжнародному спілкуванні (О. Авраменко, В. Авраменко);

Ім'я персонажа [Азазелло] у романі Булгакова “Майстер і Маргарита” вжито в італізованій формі (із журн.);

Італізоване меню користувача.

2. у знач. прикм. Який італізувався.

Приїжджі поети – українець, ірландка й італізований араб – швидко сходять зі сцени, притискаючи до грудей вагомі в найпрямішому значенні призи (з газ.).