Словник української мови у 20 томах

ієродияконський

ІЄРОДИЯ́КОНСЬКИЙ, а, е.

Стос. до ієродиякона.

Єпископ Тихон здійснив ієродияконську хіротонію над монахом Гавриїлом (з рел.-церк. літ.);

Маючи велику любов до Христа, бездоганний послух та повне відречення від волі своєї, в ієродияконський сан ти, преподобний Меркурію, був рукопокладений (з рел.-церк. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ієродияконський — ієродия́конський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ієродияконський — -а, -е. Прикм. до диякон.  Великий тлумачний словник сучасної мови