їдак

ЇДА́К, а́, ч., розм., рідко.

Те саме, що їде́ць 1.

Попри те, що їдак з мене нікудишній, готувати я люблю, тому й працюю шеф-кухарем (із журн.).

Значення в інших словниках

1. їдак — Їдець, п. рот; (охочий до їжі) ласун, ласій, їдун, вул. жерун; (з вишуканим смаком) гурман.  Словник синонімів Караванського
2. їдак — Їда́к, -ка́; їдаки́, -кі́в = їде́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)