їжачник
ЇЖА́ЧНИК, у, ч., бот.
Те саме, що анаба́зис.
Їжачник поширений у Середній Азії та Закавказзі (з навч. літ.);
У траві їжачнику є велика кількість алкалоїдів, завдяки яким цю рослину використовують у медицині для відвикання від тютюну (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)