Значення в інших словниках
-
ґедз —
ґедз іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
ґедз —
див. ґедзь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ґедз —
ки́дати / ки́нути ґе́дзя (ґе́дза). 1. кому і без додатка. Говорити кому-небудь щось обурливе, неприємне. — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний). вки́нути ґе́дзика.
Фразеологічний словник української мови
-
ґедз —
Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя м. Oestrus bovis. ґедзь його вкусив, — на його напав. Онъ раскапризничался. — А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? Канев. у. ум. ґедзик. вкинути ґедзика. Сказать что либо съ умысломъ раздражить.
Словник української мови Грінченка