ґедзатися
ҐЕ́ДЗАТИСЯ, ҐЕ́ДЗКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.
1. Збуджено бігати, стрибати від укусу ґедзя (про тварин).
Корови йшли тепер спокійним попасом попри лан і не ґедзались, не бігали в шкоду, як серед спеки (П. Козланюк).
2. перен. Капризувати, вередувати, упиратися.
– Та ну! Не ґедзкайся! Виймай лиш ключ мерщій (П. Гулак-Артемовський);
– Як на твою думку, Грицю – обернувся старшина до погонича, – чи не ліпше б було руки їм [студентам] на налигач? – Воля ваша, – відповів Гриць, – на налигачі, звісно, безпечніше буде; а може, вони й так не ґедзкатимуться, не тікатимуть!.. (О. Кониський);
– Гарна дівчина, та любить ґедзкатись, – сказав пан (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)