ґешефт
ҐЕШЕ́ФТ, у, ч.
Приватна торгова (часто спекулятивна) операція.
З порядним господарем порядний ґешефт. Це вже відомо (У. Самчук);
Іцик не раз побував у Львові і в самій Варшаві, мав з ясновельможним панством різні ґешефти (Я. Качура);
Друзі зроду не сварились Ні в ґешефті, ні в гульбі (С. Воскрекасенко);
* Образно. На мою думку, кожне наше життя зокрема могло б бути штукою [мистецтвом], одначе стає лише ґешефтом (О. Кобилянська);
// Спекулятивний прибуток, дохід.
– Кепські ґешефти – відки взяти грошей? (І. Франко);
[Корчмар:] Три кварти бургундського вина по червінцю кварта. Добрий ґешефт, нема чого казати. Ой-ой-ой! (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)