ґерґіт

ҐЕ́РҐІТ, ґоту, ч.

Те саме, що ґерґота́ння, ґерґоті́ння.

З ґерґотом і шипінням череда невдоволено зайшла у хвіртку (із журн.).

Значення в інших словниках

1. ґерґіт — [ґерґ'іт] -qоту, м. (на) -qот'і  Орфоепічний словник української мови
2. ґерґіт — ґе́рґіт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. ґерґіт — -готу, ч. Те саме, що ґерґотання, ґерґотіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови