1. Словник української мови у 20 томах

ґерґіт

ҐЕ́РҐІТ, ґоту, ч.

Те саме, що ґерґота́ння, ґерґоті́ння.

З ґерґотом і шипінням череда невдоволено зайшла у хвіртку (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґерґіт — [ґерґ'іт] -qоту, м. (на) -qот'і Орфоепічний словник української мови
  2. ґерґіт — ґе́рґіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. ґерґіт — -готу, ч. Те саме, що ґерґотання, ґерґотіння. Великий тлумачний словник сучасної мови