ґерґіт
ґе́рґіт
[ґерґ'іт]
-qоту, м. (на) -qот'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґерґіт — ҐЕ́РҐІТ, ґоту, ч. Те саме, що ґерґота́ння, ґерґоті́ння. З ґерґотом і шипінням череда невдоволено зайшла у хвіртку (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- ґерґіт — ґе́рґіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ґерґіт — -готу, ч. Те саме, що ґерґотання, ґерґотіння. Великий тлумачний словник сучасної мови