ґерґіт
ґе́рґіт
-готу, ч.
Те саме, що ґерґотання, ґерґотіння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґерґіт — [ґерґ'іт] -qоту, м. (на) -qот'і Орфоепічний словник української мови
- ґерґіт — ҐЕ́РҐІТ, ґоту, ч. Те саме, що ґерґота́ння, ґерґоті́ння. З ґерґотом і шипінням череда невдоволено зайшла у хвіртку (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- ґерґіт — ґе́рґіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови