ґерґіт

ґе́рґіт

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґерґіт — [ґерґ'іт] -qоту, м. (на) -qот'і Орфоепічний словник української мови
  2. ґерґіт — ҐЕ́РҐІТ, ґоту, ч. Те саме, що ґерґота́ння, ґерґоті́ння. З ґерґотом і шипінням череда невдоволено зайшла у хвіртку (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. ґерґіт — -готу, ч. Те саме, що ґерґотання, ґерґотіння. Великий тлумачний словник сучасної мови