Орфоепічний словник української мови

ґерґіт

ґе́рґіт

ерґ'іт]

-qоту, м. (на) -qот'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ґерґіт — ҐЕ́РҐІТ, ґоту, ч. Те саме, що ґерґота́ння, ґерґоті́ння. З ґерґотом і шипінням череда невдоволено зайшла у хвіртку (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  2. ґерґіт — ґе́рґіт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. ґерґіт — -готу, ч. Те саме, що ґерґотання, ґерґотіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови