ґерґіт

ґе́рґіт

-готу, ч.

Те саме, що ґерґотання, ґерґотіння.

Значення в інших словниках

1. ґерґіт — [ґерґ'іт] -qоту, м. (на) -qот'і  Орфоепічний словник української мови
2. ґерґіт — ҐЕ́РҐІТ, ґоту, ч. Те саме, що ґерґота́ння, ґерґоті́ння. З ґерґотом і шипінням череда невдоволено зайшла у хвіртку (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. ґерґіт — ґе́рґіт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови