ґноття

ҐНО́ТТЯ, я, с., збірн.

Дрантя, лахміття.

Що, дівуючи, придбала Мотря, то все позношувала: саме ґноття та рам'я висіло... (Панас Мирний);

Після місячного невпинного походу з боями на плечах бійців висіло саме ґноття від сорочок (П. Панч);

Не одяг, а якесь ґноття – під руками розлазилося, латка на латці (В. Нестайко).

Значення в інших словниках

1. ґноття — Дрантя, лахміття, лахи, лахмани, рам'я, обр. сама тобі дірка.  Словник синонімів Караванського
2. ґноття — ґно́ття іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. ґноття — -я, с., діал. Дрантя, лахміття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ґноття — Ґноття, -тя с. Отрепье.  Словник української мови Грінченка