Позивач; поводова, оскаржена або потерпіла сторона
Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Значення в інших словниках
актор —
акто́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
актор —
Артист, лицедій, КОМЕДІЯНТ, виконавець, (комедійний) комік, іс. скоморох; (масових сцен) статист; П. кривляка, придурок.
Словник синонімів Караванського
актор —
Грець, лицедій, див. артист
Словник чужослів Павло Штепа
актор —
-а, ч. 1》 Виконавець (професіонал) ролей у театральних виставах. 2》 перен., розм. Про людину, яка показує себе не такою, якою вона є насправді.
Великий тлумачний словник сучасної мови
актор —
А́КТОР, а, ч., соц. Учасник соціально-політичних процесів у суспільстві. Структуралістська парадигма концентрує увагу на владних відносинах та ілюструє шанси й можливості, які пропонують політичним акторам певні соціальні структури (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
актор —
АРТИ́СТ (той, хто публічно виконує твори мистецтва), АКТО́Р (перев. про виконавця ролей у театральних виставах, в кіно, на телебаченні, ЛИЦЕДІ́Й заст.; КОМЕДІА́НТ (КУМЕДІА́НТ) розм. (про виконавця комедійних ролей або про мандрівного актора).
Словник синонімів української мови
актор —
АКТО́Р, а, ч. 1. Виконавець (професіонал) ролей у театральних виставах. Вискочив і я по тій кладці на ганок, а за мною актор з обголеними щоками (Н.-Лев..
Словник української мови в 11 томах
актор —
Акто́р и актьо́р, -ра м. Актеръ. Ввійшов Яким зовсім так, як от виступають актори на сцену з-за декорацій. Левиц. І. 478. Один актьор грав дуже погано... в партері почали сміятись. Левиц. Пов. 139.
Словник української мови Грінченка