Значення в інших словниках
-
акциденція —
акциде́нція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
акциденція —
Ї, ор. -єю. Випадкова, минуща, неістотна властивість. Пох. акцидентний: акцидентні роботи.
Літературне слововживання
-
акциденція —
-ї, ж. Випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
акциденція —
АКЦИДЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. філос. Випадковий, скороминущий стан, неістотна властивість. Уперше поняття акциденції зустрічається в "Метафізиці" і "Фізиці" Аристотеля, потім у Порфирія...
Словник української мови у 20 томах
-
акциденція —
(англ. ассident) 1. мито у вигляді штрафу за прихований товар, що провозиться через митницю. 2. випадковий прибуток.
Економічний словник
-
акциденція —
акциде́нція (від лат. accidentia – випадковість) філософ. випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
акциденція —
У філософії випадкова, неістотна, змінна й залежна властивість речі; протилежність субстанції.
Універсальний словник-енциклопедія
-
акциденція —
АКЦИДЕНЦІЯ (лат. accidentia — випадковість) — неістотна, випадкова, змінна, минуща властивість предмета (явища). А. в класичній метафізичній традиції протистоїть "субстанційне" або "істотне".
Філософський енциклопедичний словник
-
акциденція —
Акциде́нція, -ції, -цією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)