акциденція

акциде́нція

-ї, ж.

Випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.

Значення в інших словниках

1. акциденція — акциде́нція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. акциденція — Ї, ор. -єю. Випадкова, минуща, неістотна властивість. Пох. акцидентний: акцидентні роботи.  Літературне слововживання
3. акциденція — АКЦИДЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. філос. Випадковий, скороминущий стан, неістотна властивість. Уперше поняття акциденції зустрічається в "Метафізиці" і "Фізиці" Аристотеля, потім у Порфирія...  Словник української мови у 20 томах
4. акциденція — Приналежність  Словник застарілих та маловживаних слів
5. акциденція — (англ. ассident) 1. мито у вигляді штрафу за прихований товар, що провозиться через митницю. 2. випадковий прибуток.  Економічний словник
6. акциденція — акциде́нція (від лат. accidentia – випадковість) філософ. випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. акциденція — У філософії випадкова, неістотна, змінна й залежна властивість речі; протилежність субстанції.  Універсальний словник-енциклопедія
8. акциденція — АКЦИДЕНЦІЯ (лат. accidentia — випадковість) — неістотна, випадкова, змінна, минуща властивість предмета (явища). А. в класичній метафізичній традиції протистоїть "субстанційне" або "істотне".  Філософський енциклопедичний словник
9. акциденція — Акциде́нція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)