акциденція
акциде́нція
-ї, ж.
Випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- акциденція — акциде́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- акциденція — Ї, ор. -єю. Випадкова, минуща, неістотна властивість. Пох. акцидентний: акцидентні роботи. Літературне слововживання
- акциденція — АКЦИДЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. філос. Випадковий, скороминущий стан, неістотна властивість. Уперше поняття акциденції зустрічається в "Метафізиці" і "Фізиці" Аристотеля, потім у Порфирія... Словник української мови у 20 томах
- акциденція — Приналежність Словник застарілих та маловживаних слів
- акциденція — (англ. ассident) 1. мито у вигляді штрафу за прихований товар, що провозиться через митницю. 2. випадковий прибуток. Економічний словник
- акциденція — акциде́нція (від лат. accidentia – випадковість) філософ. випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість. Словник іншомовних слів Мельничука
- акциденція — У філософії випадкова, неістотна, змінна й залежна властивість речі; протилежність субстанції. Універсальний словник-енциклопедія
- акциденція — АКЦИДЕНЦІЯ (лат. accidentia — випадковість) — неістотна, випадкова, змінна, минуща властивість предмета (явища). А. в класичній метафізичній традиції протистоїть "субстанційне" або "істотне". Філософський енциклопедичний словник
- акциденція — Акциде́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)