акциденція
АКЦИДЕ́НЦІЯ, ї, ж.
1. філос. Випадковий, скороминущий стан, неістотна властивість.
Уперше поняття акциденції зустрічається в "Метафізиці" і "Фізиці" Аристотеля, потім у Порфирія, який розділив акциденти на віддільні (наприклад сон для людини) і невіддільні (наприклад колір шкіри людини) (з наук. літ.).
2. перев. мн., заст. Випадковий додатковий прибуток;
// Плата, яку брали з відвідувачів; хабар.
У першій половині XVIII ст. прибутки чиновників, які не отримували платні від добровільного подання чолобитників, називалися акциденціями (з наук.-попул. літ.);
Акциденції були заборонені урядом із уведенням платні (із журн.).
3. полігр. Дрібні друкарські роботи – виготовлення бланків, афіш, оголошень, візитних карток і т. ін.
В акциденції часто використовуються різноманітні декоративно-оздоблювальні елементи: шрифти, лінійки, орнаменти, предметно-сюжетне прикрашання (із журн.).
Значення в інших словниках
- акциденція — акциде́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- акциденція — Ї, ор. -єю. Випадкова, минуща, неістотна властивість. Пох. акцидентний: акцидентні роботи. Літературне слововживання
- акциденція — -ї, ж. Випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- акциденція — Приналежність Словник застарілих та маловживаних слів
- акциденція — (англ. ассident) 1. мито у вигляді штрафу за прихований товар, що провозиться через митницю. 2. випадковий прибуток. Економічний словник
- акциденція — акциде́нція (від лат. accidentia – випадковість) філософ. випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість. Словник іншомовних слів Мельничука
- акциденція — У філософії випадкова, неістотна, змінна й залежна властивість речі; протилежність субстанції. Універсальний словник-енциклопедія
- акциденція — АКЦИДЕНЦІЯ (лат. accidentia — випадковість) — неістотна, випадкова, змінна, минуща властивість предмета (явища). А. в класичній метафізичній традиції протистоїть "субстанційне" або "істотне". Філософський енциклопедичний словник
- акциденція — Акциде́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)