1. Літературне слововживання

акциденція

Ї, ор. -єю. Випадкова, минуща, неістотна властивість. Пох. акцидентний: акцидентні роботи.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акциденція — акциде́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. акциденція — -ї, ж. Випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. акциденція — АКЦИДЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. філос. Випадковий, скороминущий стан, неістотна властивість. Уперше поняття акциденції зустрічається в "Метафізиці" і "Фізиці" Аристотеля, потім у Порфирія... Словник української мови у 20 томах
  4. акциденція — Приналежність Словник застарілих та маловживаних слів
  5. акциденція — (англ. ассident) 1. мито у вигляді штрафу за прихований товар, що провозиться через митницю. 2. випадковий прибуток. Економічний словник
  6. акциденція — акциде́нція (від лат. accidentia – випадковість) філософ. випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. акциденція — У філософії випадкова, неістотна, змінна й залежна властивість речі; протилежність субстанції. Універсальний словник-енциклопедія
  8. акциденція — АКЦИДЕНЦІЯ (лат. accidentia — випадковість) — неістотна, випадкова, змінна, минуща властивість предмета (явища). А. в класичній метафізичній традиції протистоїть "субстанційне" або "істотне". Філософський енциклопедичний словник
  9. акциденція — Акциде́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)