Значення в інших словниках
-
валка —
(людей) ватага, (возів) цуґ, шнур, р. ходка, (їздців) кавалькада, (верблюдів) караван.
Словник синонімів Караванського
-
валка —
-и, ж. 1》 Окрема група підвід з вантажем, що перевозиться кудись. 2》 Група людей, підвід, машин і т. ін., які рухаються одне за одним або стоять в одному ряду. || Група людей, які разом ідуть кудись.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
валка —
ВА́ЛКА, и, ж. 1. Група підвід із вантажем, що перевозиться кудись. Оце ж тута зупинялась чумацька валка кожного разу (Ганна Барвінок); Один з чоловіків – статечний, видати, старший у валці – оглянув усі вози...
Словник української мови у 20 томах
-
Валка —
Ва́лка іменник жіночого роду місто в Латвії
Орфографічний словник української мови
-
валка —
див. багато; ватага
Словник синонімів Вусика
-
валка —
КОЛО́НА (підводи, машини тощо, які розташовані або рухаються витягнутою лінією), ВА́ЛКА, ХО́ДКА діал.; ОБО́З, ХУ́РА (група підвід). Десь за північ колона раптом зупинилась, і їздові попідкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались униз (О.
Словник синонімів української мови
-
валка —
Ва́лка, -лки, -лці; ва́лки, ва́лок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
валка —
ВА́ЛКА, и, ж. 1. Окрема група підвід з вантажем, що перевозиться кудись. Оце ж тута зупинялась чумацька валка кожного разу (Барв., Опов..
Словник української мови в 11 томах
-
валка —
Валка, -ки ж. Обозъ. Прийшов же син Гавриленко а до чумаків до валки. Рудч. Чп. 32. Кононенків чесний поїзд валкою несеться. Мкр. Н. 22. ум. валочка.
Словник української мови Грінченка