гойний —
I -а, -е. Який загоює пошкодження на тілі; цілющий. II -а, -е, розм. Щедрий, багатий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гойний —
ГО́ЙНИЙ¹, а, е. Який загоює ушкодження, рани на тілі; цілющий. – Є у нас м'які завої і бальзам на рану гойний, там на вежі біла постіль вже давно на вас чекає (Леся Українка); * Образно. Милий, тихий, гойний для втомленої душі божественний краєвид (Ю.
Словник української мови у 20 томах
гойний —
ЦІЛЮ́ЩИЙ (який має лікувальні властивості; корисний для здоров'я), ЗЦІЛЮ́ЩИЙ, ГО́ЙНИЙ, ЦІЛЮ́ЧИЙ розм.; БАЛЬЗАМІ́ЧНИЙ (який діє як бальзам). Земле!.. Тобі я на рану не висиплю солі — Я окроплю твою рану цілющим зерном (Б.
Словник синонімів української мови
гойний —
Го́йний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гойний —
ГО́ЙНИЙ¹, а, е. Який загоює пошкодження на тілі; цілющий. — Є у нас м’які завої і бальзам на рану гойний, там на вежі біла постіль вже давно на вас чекає (Л. Укр., І, 1951, 433); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
гойний —
Гойний, -а, -е Щедрый, роскошный. Чоловік гойний такий, що кождому давав всього. Гн. II. 68.
Словник української мови Грінченка