Значення в інших словниках
-
горній —
го́рній прикметник книжн.
Орфографічний словник української мови
-
горній —
-я, -є, заст. Небесний, вишній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
горній —
ГО́РНІЙ, я, є, заст., уроч. Який міститься високо, на небі. [Фауст:] Як все тут діє в колі вічнім, У многоликій красоті, Як сили горні в льоті стрічнім Міняють кінви золоті! (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В.
Словник української мови у 20 томах
-
горній —
НЕБЕ́СНИЙ (який міститься або перебуває над землею, у просторі), НАДЗЕ́МНИЙ, ВИ́ШНІЙ заст., ГО́РНІЙ заст. Панас мовчки стояв, дивлячись кудись у небесний простір (Ю. Яновський); І в срібних одблисках надземної музики У небі журавлів далекий ключ пливе (М. Рильський).
Словник синонімів української мови
-
горній —
ГО́РНІЙ, я, є, заст. Який знаходиться високо; небесний. [Фауст:] Як все тут діє в колі вічнім, У многоликій красоті, Як сили горні в льоті стрічнім Міняють кінви золоті! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 22); *Образно.
Словник української мови в 11 томах