горній
НЕБЕ́СНИЙ (який міститься або перебуває над землею, у просторі), НАДЗЕ́МНИЙ, ВИ́ШНІЙ заст., ГО́РНІЙ заст. Панас мовчки стояв, дивлячись кудись у небесний простір (Ю. Яновський); І в срібних одблисках надземної музики У небі журавлів далекий ключ пливе (М. Рильський).
Словник синонімів української мови