Значення в інших словниках
-
достатній —
доста́тній прикметник
Орфографічний словник української мови
-
достатній —
(- суму) вистачальний, (- здоров'я) задовільний; (- міру) належний; (матеріял для висновку) обгрунтований, переконливий; Р. заможний.
Словник синонімів Караванського
-
достатній —
-я, -є. 1》 Який задовольняє що-небудь або відповідає яким-небудь потребам. || Обґрунтований належною мірою, переконливий. 2》 діал. Заможний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
достатній —
ЗАМО́ЖНИЙ (який живе в достатку, має достатки), ЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ, СТАТЕ́ЧНИЙ, БАГАТЕ́НЬКИЙ розм., ДОСТА́ТНІЙ діал., МАЮ́ЧИЙ рідко; ХАЗЯ́ЙСЬКИЙ (про дітей заможних батьків).
Словник синонімів української мови
-
достатній —
Доста́тній, -ня, -нє
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
достатній —
ДОСТА́ТНІЙ, я, є. 1. Який задовольняє що-небудь або відповідає яким-небудь потребам. Помкомвзводу.. треба було зважити на топографію місцевості і поставити достатній заслон проти можливого нападу з балки (Багмут, Служу Рад.
Словник української мови в 11 томах
-
достатній —
Достатній, -я, -є Достаточный, зажиточный. На все достатній і на лихо не жаден. Ном. № 2013. Достатня одежа. Шевч. (О. 1861. X. 4). 2) Обильный. Достатня паша. Шух. І. 78.
Словник української мови Грінченка