камка —
ка́мка 1 іменник жіночого роду морська трава ка́мка 2 іменник жіночого роду головний убір камка́ іменник жіночого роду тканина
Орфографічний словник української мови
камка —
I к`амка-и, ж. 1》 Морська трава. 2》 заст. Головний жіночий убір. II камк`а-и, ж. Старовинна іранська шовкова тканина з кольоровими візерунками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
камка —
КА́МКА¹, и, ж. Рід багаторічних морських трав родини камкових; цілком або більшою своєю частиною занурені у воду. Вдень був низовий вітер і нагнав з моря багато камки; горішній вітер завсіди зносить камку в море (І.
Словник української мови у 20 томах
камка —
камка́ (тюрк.) шовкова кольорова тканина з візерунками.
Словник іншомовних слів Мельничука
камка —
КА́МКА, и, ж. 1. (Lostera marina L.). Морська трава. Поперед матні котились цілі покоси морської трави, камки (Н.-Лев., II, 1956, 228). 2. заст. Головний жіночий убір.
Словник української мови в 11 томах
камка —
Камка, -ки ж. 1) Головной женскій уборъ. Зелена сукня слід замітає, золотий перстень на руці сяє, перлова камка голову клонить. Чуб. III. 318. 2) Морская трава. Левин.
Словник української мови Грінченка