Значення в інших словниках
-
кульбака —
Кульба́ка: — сідло [42;54]
Словник з творів Івана Франка
-
кульбака —
кульба́ка іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
кульбака —
див. СІДЛО.
Словник синонімів Караванського
-
кульбака —
-и, ж., заст. Сідло. Висадити з кульбаки — вибити з коня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кульбака —
КУЛЬБА́КА, и, ж., заст. Сідло. Який кінь, така й кульбака (Номис); За тиждень вернувся [батько] і привіз хлопчика на кульбаці, літ дев'яти (М. Старицький); Слуги виносять із сусідньої кімнати оружжя, мечі, кульбаки, ратища і подають Гостомислові (І.
Словник української мови у 20 томах
-
кульбака —
СІДЛО́ (пристосування для їзди верхи на коні, мулі і т. ін.), КУЛЬБА́КА заст.; ТА́РНИЦЯ діал. (дерев'яне). Яресько, підлетівши до коня, швидко відв'язав його, скочив у сідло (О. Гончар); За тиждень вернувся і привіз хлопчика на кульбаці, літ дев'яти (М. Старицький).
Словник синонімів української мови
-
кульбака —
КУЛЬБА́КА. и, ж., заст. Сідло. За тиждень вернувся [батько] і привіз хлопчика на кульбаці, літ дев’яти (Стар., Облога.., 1961, 18); Слуги виносять із сусідньої кімнати оружжя, мечі, кульбаки, ратища і подають Гостомислові (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
кульбака —
Кульба́ка, -ки ж. Сѣдло. Який кінь, така й кульбака. Ном. № 8011.
Словник української мови Грінченка