Значення в інших словниках
-
Липа —
Ли́па прізвище
Орфографічний словник української мови
-
липа —
-и, ж. 1》 Дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом. || Деревина цього дерева. 2》 перен. Про що-небудь фальшиве, підроблене.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
липа —
ЛИ́ПА¹, и, ж. 1. Дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом. В садах солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні (М.
Словник української мови у 20 томах
-
липа —
И, ж. Підробка, щось несправжнє, фальш. Що ти мені липу сунеш? Забери собі цю туфту підробну.
Словник сучасного українського сленгу
-
липа —
Дерево родини липових, поширене в зонах помірного клімату пн. півкулі; зібрані в щиткові суцвіття пахучі квітки мають лікувальні властивості; медонос; з м'якої деревини виготовляють меблі та різьблені вироби; росте в лісах (частіше як домішка), парках...
Універсальний словник-енциклопедія
-
Липа —
див. Липа, Юрій Іванович
Філософський енциклопедичний словник
-
липа —
ЛИ́ПА, и, ж. 1. Дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом. В садах солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
липа —
Липа, -пи ж. Дерево липа, Filia parvifolia. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. ум. липка, ли́понька, липочка. Сухая липочка не гнеться. Грин. III. 460.
Словник української мови Грінченка