лютня —
лю́тня іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
лютня —
-і, ж. Старовинний струнний щипковий музичний інструмент східного походження.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лютня —
(польске lutnia, від арабського аль-уд — дерево) — 1. Струнний щипковий інструмент східного походження. Має напівсферичний мигдалеподібний корпус з дерев’яних сегментів...
Словник-довідник музичних термінів
лютня —
ЛЮ́ТНЯ, і, ж. Старовинний струнний щипковий музичний інструмент східного походження. Вийшли тут наперед війська Військові співці славутні, Всі вони були при зброї, А в руках тримали лютні (Леся Українка); На хорах музики настроювали скрипки...
Словник української мови у 20 томах
лютня —
лю́тня (італ. liuto, від араб. аль’уд – дерево) струнний щипковий музичний інструмент.
Словник іншомовних слів Мельничука
лютня —
Струнний щипковий музичний інструмент (хордофон) мигдалевидної форми; популярна в XV-XVII ст.
Універсальний словник-енциклопедія
лютня —
ЛЮ́ТНЯ, і, ж. Старовинний струнний щипковий музичний інструмент східного походження. Вийшли тут наперед війська Військові співці славутні, Всі вони були при зброї, А в руках тримали лютні (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах