Семен —
Семе́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
Семен —
Вирвався, як Сень з конопель. Несподівано, зрадив себе. На Семена-Юди боїться кінь груди. Семена 10-го мая. Пізної весни сніги топляться і коням під ногами слизько. Ой Семене, Семене, прийди в вечір до мене. Так дразнять залюблену дівчину.
Приповідки або українсько-народня філософія
семен —
А, ч. Мобільний телефон Зіешепз. Терпіти не можу семени: дурніших телефонів не бачив.
Словник сучасного українського сленгу
Семен —
Семе́н, -ме́на, -ме́не!
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)